Офіційний веб-сайт Державного архіву Івано-Франківської області



77 років тому – влітку 1942 року – Україна була повністю окупована Німеччиною та її союзниками. З перших же днів окупаційна влада розпочала свої нововведення, зокрема у березні 1942 року провела грошову реформу. Про особливості грошових знаків періоду німецької окупації розповідає історик-краєзнавець і колекціонер давніх банкнот, начальник відділу звернень громадян, ділового забезпечення та контролю Андрій Сміжак.

Пане Андрію, розкажіть про історію запровадження німцями карбованця.

На початку німецько-радянської війни на західноукраїнських землях запроваджувалися так звані окупаційні марки, якими виплачували заробітну платню солдатам, а населення продовжувало користуватися радянськими рублями та червонцями. Продовження війни вимагало дедалі більшого залучення до економічної системи Третього Рейху сировинних ресурсів, сільськогосподарської продукції, робочої сили з окупованих територій, тому необхідно було наповнити ринок грошовою масою (лінія фронту всередині Радянського Союзу стала на заваді завезення в УРСР радянських грошей). Врегулювати ситуацію з платіжними засобами німці спромоглися лише після наказу рейхскомісара України Коха який стосувався грошової реформи.

Згідно з розпорядженням рейхсміністра А. Розенберга від 5 березня 1942 року у місті Рівному було створено Центральний емісійний банк з філіями у великих містах України зокрема в Миколаєві, Дніпрі, Кривому Розі, Житомирі, Києві, Луцьку та Вінниці. Емісійний банк з 1 червня 1942 року розпочав випуск власних грошових знаків – карбованців 6-ти номіналів (5, 10, 20, 50, 100, 500) з позначеною датою випуску 10 березня 1942 року. Після 14 листопада 1942 року для полегшення грошових операцій в обіг ввели ще й одно- та 200-карбованцеві банкноти. Банкноти випущені Центральним емісійним банком Україна знаходилися в обігу до жовтня 1944 року. 

Емісія (введення в обіг) карбованців почалася з 1 липня 1942 року. Офіційний курс при цьому було встановлено у співвідношенні 1 карбованець = 1 рублю, 10 карбованців = 1 рейхсмарці. Друкувалися карбованці в рейхсдрукарні міста Берлін.

З 25 липня 1942 року населенню було запропоновано здати всі радянські грошові знаки номіналом вище 5 карбованців. Причому, суми понад 20 карбованців при обміні не видавалися, а зараховувалися на спеціальні рахунки. Таким чином, в грошовому обігу України залишилися окупаційні рейхсмарки, карбованці, радянські казначейські білети, радянський розмінний дріб'язок і німецькі монети в 1, 5 і 10 пфенінгів. На чорному ринку, особливо після поразки німців під Сталінградом 1942-1943 років карбованці почали знецінювалися і це тривало до весни 1944 р., коли почалося масова відмова від них і від військових марок. За приблизними оцінками, емісія банку України становила 1200 млн. рейхсмарок.

Що можна було купити за карбованці в той час?

Всі ціни на окупованій території України вказувалися в карбованцях та марках, під якими розумілися як радянські рублі, так і, власне, карбованці. Ціни на дозвілля та відпочинок, як і на продукти були дещо завищені. Наприклад, у середині 1942 року квиток на футбольний «Матч смерті» в Києві коштував 5 крб., квиток в харківський зоопарк — 1-3 крб., кілограм пшеничної муки – 2 крб., картоплі – 1 крб., сала – 15-20 крб., цукру – 14-20 крб., макарону – 4-7 крб., 1 літр молока коштував – 2 крб., а комплексний обід (перше, друге, ерзац-какао) у приватному кафе — 25-60 крб. 

Але пізніше, коли війна затягнулася на базарах запанували шалені ціни та спекуляція. Склянка житнього борошна коштувала 10 крб., солі – 10 крб., 1 кг сала – 1000 крб., 1 літр молока – 45 крб., 10 картоплин – 15 крб., 1 яйце – 8 крб. 

На той час зарплати в карбованцях були такі: прибиральниця отримувала 240 крб. на місяць, некваліфіковані робітники мали плату від 60 пфенінгів (копійок) на годину, майстри - 1,5-2,5 крб., бухгалтери – від 450 крб. на місяць, медсестра від 400 крб., інженери, керівники підприємств - від 380-ти і до 800 (в залежності від розміру підприємства і його потрібності рейху), професори, доценти 1100-1200 крб. 

З приходом радянської влади у 1944 році на звільнених територіях рейхкарбованці одразу ж анулювувались і не приймались, як при торгівлі, так і при обміні валют, тому на руках у населення залишилась велика кількість банкнот які можна було просто викинути. 

Що зображено на окупаційних карбованцях?

Німецькі окупаційні гроші відзначалися оригінальним дизайном. На нових карбованцях поруч з орлами і свастикою були зображені «вільні» українці — усміхнені селянки, робітники, гірники, інженери, діти. Схоже, джерелом натхнення для художників були радянські агітплакати.

Як зазначено в оприлюдненому 1943 року «Переліку й опису обігових банкнотів і монет» рейхскомісаріату «Україна», вказані грошові знаки з «традиційними українськими символами», за задумом їх дизайнерів, мали символізувати «вільну і щасливу працю» на благо Німеччини. Однак створені ними образи та картини, а також специфічний добір кольорів виявилися далекими від українських етнографічних мотивів. При цьому кидаються у вічі відчутні кольорові коливання друку, особливо в коричневих тонах. На аверсах німецькою мовою вказані номінали (“Ein”, “Funf”, “Zehn”, “Zwanzig”, “Funfzig”, “Hundert”, “Zweihundert”, “Funfhundert”) “Karbowanez”, дата і місце емісії (“Rowno, den 10. marz 1942”), емітент – Центральний емісійний банк “Україна” (“Zentralnotenbank Ukraine”), підписи посадових осіб (директора банку доктора Айнзіделя і його заступника, доктора Шефлера), серія та номер, а також зображений імперський орел зі свастикою. На реверсі, які оформлені однаково для всіх банкнот, указані їх номінали українською і німецькою мовою та надруковано двомовне попередження: «Фальшування грошових знаків карається тяжкою тюрмою» – «Geldfalschung wird mit zuchtaus bestraft». Щоб запобігти підробленню банкнот, купони захищалися спеціальною «сіткою». Купюра номіналом у 50 карбованців була додатково захищена водяним знаком із зображенням грибів.

Які карбованці є у вашій колекції?

В моїй колекції представлені купюри номіналом 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 карбованців, якими може похвалитися далеко не кожен музей України. Збирав їх протягом кількох останніх років шукаючи на різних аукціонах та зібраннях колекціонерів. Проте в моєму каталозі за цей період не вистачає ще двох купюр 1 та 2 карбованців. Якщо 1 карбованець ще можливо знайти, то купюру у 2 карбованці практично нереально. З цією банкнотою трапився казус. Розповідають дві версії, що під час транспортування до України вагон з цими грішми спалили партизани, тож до обігу дійшло дуже мало купюр, а друга доволі банальна, що велику кількість грошей просто вкрали під час транспортування. Кількість втрачених «двійок» виявилася загрозливо великою для фінансової безпеки Рейху, тому Рейхсбанком і міністерством фінансів прийнято єдино доцільне рішення решту банкнот цього номіналу знищити. Відтак, два окупаційних карбованці стали предметом пошуку багатьох колекціонерів у світі. У каталогах грошових знаків їй присвоєно ступінь рідкості «RRR», або «У», тобто – унікум. Мінімальна ціна 2 карбованців на світових аукціонах становить дві тисячі євро, а найбільша сума, якою закінчилися торги, склала 17 тисяч євро.

Розмовляв Віталій ГАПИШИН


























 
Loading